BmДавайте згадаємо кожного Dбезробітного.
GВсіх тих, хто далі Gкрутиться коло біржі A7праці.
Тих, які з тракторного, і тих, які з турбінного.
Тих, про кого забули їхні роботодавці.
Згадаємо їхні руки, згадаємо легені,
Згадаємо роботу, що виявилась непотрібною,
Всі законні аванси, всі діряві кишені,
GКожен A7чорний Eпивбар над Eстанцією G"спортивною".
Приспів:
BmУ світі стільки зла, Dбригадире,
GЯк нам Gйого A7перебороти?
Наші з тобою печалі та біди -
Звідки ж беруться такі, як ми -
Ти жив собі, як жилося, й працював, як працювалося.
Твоє промислове сонце вперто кудись котилося.
Життя було простішим, аніж тобі здавалося,
Життя було коротшим, аніж тобі хотілося.
Закони - вони, як смерть: складаються із затемнень.
Що тобі з їхніх кодексів, їхніх поправок і рішень?
Господь свого часу створив спеціально для тебе
Восьмигодинний робочій день і п'ятиденний робочій тиждень.
Приспів.
GТому давайте Gзгадаємо ангелів над F#прохідною,
GЗгадаємо токарів, Gслюсарів і Aмеханіків,
A#Хто втратив усе A#з цією програною Aвійною,
A#Запеклих, ніби A#апостоли, майстрів і Cнаставників.
DНе знаючи їхніх імен, Dне бачивши їх в Aобличчя,
DСлухаючи голоси, Dщо будуть далі Eдробитися.
FКожне життя - безкінечне, Fкожна смерть - Cтаємнича.
FКожна Gробота Asusробиться, тому Eщо Eмає Gробитися.