Тече річенька невеличенька,
Віддай же мене, моя матінко,
Віддай же мене, моя матінко,
Як ви мене заїбали, давайте зіграйте щось нормальне
Ця історія, блін, про нормального українського письменника,
Cmякого ніхто не знав, але, блін, ну хтось його все-таки знав.
Cmдесь в житті були в нього якісь друзі і приятелі
Cmродина, блять, родина у нього ж була якась
Cmну да, хтось прийшов його все-таки провести
Cmв останній шлях, який би він в нього не був.
CНу от вони зібрались і між ними відбувається
Cякась така от історія, розумієш, хтось шось
Cкомусь говорить, якісь події відбуваються,
Cхтось шось п'є, про шось Fmрозмовляє.
FmА ви в цей час, блять, їбашите на своїх трубах, розумієте, в цьому вся фішка
Fmви їбаште, ви не знаєте цього письменника, він вам на хуй не Dпотрібен,
Dале він помер, блін, помер, а він жив до
Dцього, да, і він щось писав, він був
Dписьменником, хтось про нього Gзнав,
Gдавайте пацани зробіть цю історію. Ну.
CmНу я повторюю, ну як. Ну письменник, ну нормальний,
писав української мовою, якісь книги,
видавали його в видавництві і видавництво Дніпро.
CmХтось його читав, хтось його не читав, хтось про нього знав, хтось не знав.
CНу помер, просто людей ховають. А ви тіпа ні при чьом,
C7ви просто музиканти, які щось грають, вам не потрібно знати, хто він такий.
FmПросто давайте зробіть історію про цього мужика,
ну не останній же він був в цьому житті, шось все-таки зробив.
D7Ви просто лабаєте на похоронах, да, тут бляді, тут якісь, блін, незрозумілі персонажі,
D7ну зробіть що-небудь таке відповідне, що-небудь про похорон,
Gщоб душа розвернулась, а потім звернулась, ну.
CmМи про нього уже встигли забути,
CmРодичі вирішили сповістити Cколег.
CА ми, ну що ми, як ми зазвичай
FmХтось із нас здивувався, що він помер.
FmХтось здивувався, що він помер лише зараз.
FmВ дитинстві ми всі читали його книжки,
D7можливо тому і виросли такими злими.
GНа поминках всі говорили про літературу
GХтось побіг за шампанським для жінок.
GХтось намагався підкотитись до вдови
Gі питався, чи є в неї хлопець.
GХтось побив молодого поета,
Gякий писав патріотичні сонети.
Cmоблитий шампанським і сльозами вдови,
Cmа над ним люто нависали колеги по цеху
Cmі вимагали, аби він піднявся і продовжував
Cmбійку, оскільки лежачих вони
CmІ поруч із ним лежали потоптані
Cі загублена найстарішим із поетів
Cвставна щелепа, яку він загубив,
Cвимагаючи, аби молодий піднявся
FmІ перш ніж вдова устигла Cвикликати
Cнаряд, вони били посуд і друкарську
Dі говорячи про літературу.
Dі говорячи про літературу.
Gі говорячи про літературу.
Gі говорячи про літературу.
Gі говорячи про літературу.
Cmі говорячи про літературу.
Cmі говорячи про літературу.
CПоезія – цей останній плацдарм для нескорених
Fmгідна відсіч суспільній зневірі.
DmПоети тримаються разом, ніби матроси крейсера.
GІ коли крейсер безнадійно іде на Dдно,
Cпоети підставляють обличчя вітру і співають
Cmгімн братерству і вірності,
Cmвисокими чистими голосами.
CЛише хтось один, весь C7час, від першої Fmноти,
Fmпостійно шамкотить своєю