Вступ:
BmВона носила квіти в волоссі,
F#І ними грався він і ще вітер.
AЗдавалося, давно вже дорослі,
GАле кохали щиро, мов діти.
BmВідчинені серця, щирі очі,
F#Таких не так багато є в світі.
AЛилися сльози щастя щоночі,
GОбіцянки на завжди любити.
BmБудиночок на розі двох вулиць,
F#Паркан плющем осіннім завитий.
AЗдавалося, дощі схаменулись,
GЗдавалося, завжди буде літо.
BmЛише один дзвінок телефону,
F#І варто тільки їм захотіти,
AПовіяло теплом з-за кордону,
GА отже, неодмінно летіти…
BmНе обіцяй Aназавжди, Gне обіцяй F#навічно,
GУ скронях вітер F#свище.
BmНе обіцяй Aнавіщо, не Gобіцяй, не F#треба.
BmЗалежить час Aнайближчий,
GТа не завжди від F#тебе.
BmІ раптом все змінилось навколо
F#Проблеми ціни сни сподівання
AРоз'їхалися як діти в школу
GЩо першим було стало останнім
BmЇй у Варшавські спальні райони
F#Йому Москву бетоном залити
AАле кохання у таксофонах
GПриречене не довго прожити
BmКуди ведуть строкаті дороги
F#Чому ви заблукали у світі
AВас сотні тисячі вас мільйони
GВ Ізраїлі Канаді на Кріті
BmЄ спогади про те як було все
F#Надії є на те як все буде
AНас доля стрімко течією несе
GБо ми є не титани ми люди
BmЗалежить час Aнайближчий
BmЗалежить час Aнайближчий
BmНе обіцяй кохати Aзавжди
BmЗалежить час Aнайближчий
BmЗалежить час Aнайближчий
BmВона носила квіти в волоссі
F#І ними грався він і ще вітер
AЗдавалося давно вже дорослі
GАле кохали щиро мов діти