C(І знову вітер дуба Amхитає
DЩо день будую власні світи)
EmТут щось постійно тягне на Dсон
AІ будні звернуло, ніби у колесо
Мій ліс давно не бентежить мусон
EmІ вже не чути у ньому пташиного голосу
DУсі рядки злились в унісон
AІ я не в грі – я поза конкурсом
Мій саундтрек – шум міста на фон
Потяг вже рушає, мене зачекався мій перон
EmЗлети неминучі, з ними – і падіння,
DТо таке життя, як люди кажуть: селяві.
AПогляд балакучий, досвід ходить тінню,
Хай вік веде лік – ми будем завжди молоді.
EmЗлети неминучі, з ними – і падіння,
DТо таке життя, як люди кажуть: селяві.
AПогляд балакучий, досвід ходить тінню,
Хай вік веде лік – ми будем завжди молоді.
CІ знову вітер дуба Amхитає,
EmА я хитаю долю навзаєм.
DЩо день будую власні світи,
CМене нічого тут не Amтримає.
EmЯ відпускаю все, що не моє
DІ залишаюся таким, як є.
EmЗнаю, шо біжу кудись – відтоді,
DКоли віра в гості тільки прийшла.
AВона мене відбила у всіх надій,
Я досі їй не зрадив, то й не зникла.
EmПо вірі дано буде. Віра – допінг.
DМене, як того дуба, не розхитай.
AЯ все своє ношу завжди при собі,
А все своє це шо? Себе запитай.
EmЗнаю, шо за сумнів платив – Dне раз вже, і з тим – Aпоразку;
AПритянеш, рішаєш лиш ти…
CІ знову вітер дуба Amхитає,
EmА я хитаю долю навзаєм.
DЩо день будую власні світи,
CМене нічого тут не Amтримає.
EmЯ відпускаю все, що не моє
DІ залишаюся таким, як є.