DmЯк самотня примара по чужим Cmхатам
F5І спокою немає, але людина крила Eb5має,
DmНавіть, якщо не знає про це.
CmСьогодні твій голос F5– це потреба Eb5буття.
DmТвій сторіс – це врятоване чиєсь Cmжиття.
F5Складаємо літопис, як Eb5міцний ланцюг, продовжуємо Dmрух.
CmСьогодні твій голос F5– це потреба Eb5буття.
DmТвій сторіс – це врятоване чиєсь Cmжиття.
F5Складаємо літопис, як міцний Eb5ланцюг, продовжуємо свій Dmрух.
Ні на день, ні на хвилинку
Не забувай, де калина цвіте
Там, де колосся так рясно росте,
Де вишиванка, де поле золоте,
Де звуки трембіти, нестримний вітер
Я хочу, щоб там зростали мої діти.
CmСьогодні твій голос F5– це потреба Eb5буття.
DmТвій сторіс – це врятоване чиєсь Cmжиття.
F5Складаємо літопис, як Eb5міцний ланцюг, продовжуємо Dmрух.
CmСьогодні твій голос F5– це потреба Eb5буття.
DmТвій сторіс – це врятоване чиєсь Cmжиття.
F5Складаємо літопис, як міцний Eb5ланцюг, продовжуємо свій Dmрух.
Щоб я змогла вільно дихать.
Там, де волошкове поле цвіте.
Там, де все таке рідне і просте.
Там, де я дитина сиджу в малині.
Там, де немає страху в мені ані краплини.
CmСьогодні твій голос F5– це потреба Eb5буття.
DmТвій сторіс – це врятоване чиєсь Cmжиття.
F5Складаємо літопис, як Eb5міцний ланцюг, продовжуємо Dmрух.
CmСьогодні твій голос F5– це потреба Eb5буття.
DmТвій сторіс – це врятоване чиєсь Cmжиття.
F5Складаємо літопис, як міцний Eb5ланцюг, продовжуємо свій Dmрух.