Вступ
Куплет 1
D#mВона не F7любила чекати, але Bдуже любила A#m7троянди,
D#mВін мав би їй F7подзвонити, та не подзвонив, то Bдо чого тут «мав A#m7би»?
D#mВона вважала, що люди F7пішли від Бога, а Bвін лиш один від A#m7мавпи,
D#mБо скільки разів просила F7що «мав би», Bа він навіть не A#m7набирав..
Приспів
G#mКрай моє серце, A#7край,
D#mЦе вже край, – кричала вона, – знаю точно, C#5край!
G#mКрай моє серце, A#7край,
D#mВін ніби кіт, що почуттями, як м'ячиком, грає!
G#mКрай моє серце, A#7край,
D#mЦе вже край, – кричала вона, – знаю точно, C#5край!
G#mКрай моє серце, A#7край,
Він ніби кіт, що почуттями, як м'ячиком, грає!
Куплет 2
D#mТо не люди обманюють і F7обіцяють,
BТо не люди – то брешуть A#m7телефони.
D#mІ чому в моєму серці іскра F7догорає,
BТо не люди – то спізнились A#m7Купідони..
D#mТо не люди на душі лишають F7шрами,
BТо не люди – то їхні гострі A#m7жарти.
D#mТо не люди все перетворюють на F7драми,
BТо актори абсурдного A#m7театру..
D#mВона ловила губами так F7жадібно,
BЇх останні вечори і A#m7поцілунки.
D#mВін перемкнув її, мов пісню на F7радіо,
BЦе означало лиш одне – кінець A#m7стосунків..
Приспів
G#mКрай моє серце, A#7край,
D#mЦе вже край, – кричала вона, – знаю точно, C#5край!
G#mКрай моє серце, A#7край,
D#mВін ніби кіт, що почуттями, як м'ячиком, грає!
G#mКрай моє серце, A#7край,
D#mЦе вже край, – кричала вона, – знаю точно, C#5край!
G#mКрай моє серце, A#7край,
D#mВін ніби кіт, що почуттями, як м'ячиком, грає!
Кода