BmДекому краще вдаються Gприголосні,
AНа неї не можна було не звернути увагу Bm–
BmВона так легко вгризалася в Gшкіру,
Не знаючи, що ця шкіра моя.
AКоли вона прокинеться Bm–
Добре було б дізнатись її ім'я.
BmЯкби вона почала писати Gспогади
Про кожну з отриманих ран,
AЇї книга мала б такий самий Bmуспіх,
BmЧоловіки читали б цю дивну Gкнигу,
AІ палили б її на площах Bmстолиці,
Приспів:
BmКоли вона знову прийде сюди,
GКоли вона знайде свої сліди,
DКоли вона принесе з собою срібло
AТрави й невагомість води,
BmЯ знатиму що її тепло, це Gвсе,
AЄдине, що її тут Bmтримало,
BmКоли вона знову знайде Gмене,
AТе, що було – давно Bmминуло,
І те, що буде – теж мине.
BmТому не ховай свого Gлиця,
Ця тиша не має початку й кінця,
AДоки здіймається наша Bmніжність,
І все починалося саме тоді.
AВона добре трималась на Bmсповідях,
BmВона говорила, що краще зброя в Gруках,
AКоли вона вимовляла Bm"любов",
Я бачив кров на її зубах.
AСкажіть, нехай зберігає Bmспокій,
Коли входить в чергове піке,
BmХай поверне мої Gрукописи,
AТа спитайте її при Bmнагоді,
Чи вона взагалі пам'ятає мене.
Приспів:
BmКоли вона знову прийде сюди,
GКоли вона знайде свої сліди,
DКоли вона принесе з собою срібло
AТрави й невагомість води,
GЦе все, що було й чого не було
DЄдине, що її тут тримало
BmКоли вона знову знайде мене
DТе, що було – давно минуло
AІ те, що буде – теж мине
BmТому не ховай свого лиця
GЦя тиша не має початку й кінця
DПоки здіймається наша ніжність
BmКоли вона знову прийде сюди, G|
BmКоли вона знову прийде сюди, G|
BmКоли вона знову знайде Gмене,
AТе, що було – давно Bmминуло,
І те, що буде – теж мине.
BmТому не ховай свого Gлиця,
Ця тиша не має початку й кінця,
AДоки здіймається наша Bmніжність,
BmНаші серця! Наші Gсерця!
AНаші серця! Наші Bmсерця!