AmНіч яка Господи, місячна E7зоряна,*
AmВидно, хоч голки збирай,
DmВийди, коханая, працею зморена, |
E7Хоч на хвилиноньку в гай! Am|
Сядем укупочці тут під калиною,
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелиться в полі туман. · (2)
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить. · (2)
Небо глибоке засіяне зорями, —
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса. · (2)
Ти не лякайся, що ніженьки босії**
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу. · (2)
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар. · (2)
Ти не лякайся, що можуть підслухати
Нічка поклала всіх, соном окутала,
Сплять вороги твої знуджені працею,
Чи ж нам обкраденим долею нашею
Й хвиля кохання за гріх? · (2)