Coda

Та в дзеркалах нічних вітрин

Ти оживала і це не все -

Ти поселилась в моїх снах,

І приручила мої думки,

І не дозволиш забути як ми...

Сльози ковтали,

Бо добре знали ми,

Все захотіли і все змогли,

І витікали снігами талими,

І заливали всі береги.

Так низько впали,

Але літали ми,

Неба торкалися крилами.

Так низько впали,

Але літали ми!

Сльози ковтали,

Бо добре знали ми,

Все захотіли і все змогли,

Так низько впали,

Але літали,

Але літали, але літали,

Але літали...

Скільки розбавлених хвилин

Я забував твоє лице,

Та в дзеркалах нічних вітрин

Ти оживала...

Так низько впали,

Але літали ми!..