DmСкільки печалей і скільки морок
CІ ти вже не можеш ступити крок
GmІ вже зупиняєш серце, рахуючи Dmвтрати
DmІ так нам бракує добрих вістей
CВ країні, в якій так багато дітей
GmЗнають як варто жити й за що Dmпомирати
DmТа клітка для птаха така тісна
CІ легко дається нам кожна веснa
GmІ час обривається вранці відлунням
DmПо нас залишаються радість і сміх
CЛюбити – це значить бути для всіх
GmВірити – значить уміти вести за Dmсобою
DmЗнову горять, горять мости і зводяться Cстіни
GmАле тримають нам горішні Dmоснови
DmДіти, які, які проросли в небо Cкраїни
GmДіти, що стали нам продовженням Dmмови
DmКраїна, яка не тримає зла
CКраїна, яка тут завжди була
GmКраїна, в яку повертають дощі
DmПро яку так легко писати вірші
Країна – більше за будь-яке зло
Любити кожне з її світань
В мене лишається пару питань
Що нас тримає тут взагалі
Нас тут так мало на цій землі
Нам так щедро світять зірки
Це діти вертаються від ріки
Діти вертають в свої доми
Це ми тут лишаємось жити, це ми
І повен дім голосів і гостей
Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Але тримають нам горішні основи
Діти, які, які проросли в небо країни
Діти, що стали нам продовженням мови
Горять мости (країна для дітей)
Та скільки ж всього треба пережити їм,
Щоб блукаючи по світу вони скрізь були своїми.
І якими бути треба, щоб навколо розуміли
Чому в вухах є шум, чому чорне вже не біле
І вогонь у серцях вогонь у очах вогонь
І скільки в небі журавлів шукає прихистку весною
Скільки душ восени вони забрали із собою в небуття
Що то є життя, в чому його кошт
Більше сльози не течуть просто очі залив дощ
Він може змиє бруд сухий, змиє попіл до кінця
Але не змиє слід історії з молодого лиця.
Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Але тримають нам горішні основи
Діти, які, які проросли в небо країни
Діти, що стали нам продовженням мови
Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Але тримають нам горішні основи
Діти, які, які проросли в небо країни
Діти, що стали нам продовженням мови