AmРозсипано зорі мов солі по Dнебу
AmПо чорному шляху та білим Dпіском,
AmСкажи мені, діду, мені знати Dтреба:
EЧумацьким чому називають його?..
Чом серце стискає обіймами туги,
Коли на одинці безодня і я?..
Проймає до п'ят, і тоді добре чути,
Щось хоче сказати та стогне земля...
Приспів:
AmІсторія роду D- наш Amзоряний шлях D-
AmУ тебе, як лінія Dдолі, на лівій Eдолоні.
AmЦе прадіди Dнаші, Amтому наша Dкров,
FСльози Eі Amпіт солоні! DСльози Fі Eпіт!..
Від самих Варяг аж у Греки дорогу
Своїми кістками мостили брати,
Померлих ховали, молилися Богу
І далі рушали, бо мусили йти.
Хтозна, чим дорогою доля зустріне,
Пірнач гайдамаки, татарська стріла.
Хтозна, чи заробить чумак копійчину,
Чи стрічку червону на роги вола.
Приспів.
Де кроком останнім у вічність ступали,
Узбіччям трухлявіють чорні хрести,
А душі чумацькі до неба злітали
І досі зірками нам світять вони...
Приспів.