Що тут шелестить так дивно, але приємно?
Знаю... наді мною ширяють невидимі крила. Так!
Це все духи! Що линуть посеред загадкових
Акордів і звуків... Акорд ля бемоль мінор!
Ахх... Вони несуть мене в країну вічної туги
А коли вони заповнюють мене,
У серці прокидається не милосердний біль
Секстакорд квінта, сі мажор!
Тримайся. Тримайся стійко, моє серце,
Не розірвися від палючих променів,
Що прохромили мені груди.
Той що захований в скронях.
Вони піднесли мені чудову корону...
Але в її діамантах міняться тисячі сліз...
Що перелиті з моєї подачі, в одну пісню
Короля Ґустава третього, що зветься