x 3534x
Зачекаймо, брате! є, що тобi казати,
Я тоби не батько, не мати,
Вiд зайвоϊ ваги до рiвноваги,
Нiбито тобi бракує уваги.
Живемо мов безтями, наче безколiрнi плями,
Like I’m in the army now –
Нiколи. Ходить поколiння по колу
На колiнах благаючи в бога Кока-Колу,
Почуваючи себе якось кволо.
Тягне додолу вiд трамадолу.
Для тебе це стеля, а комусь – пiдлога,
Не дивись на мене спiдлоба,
x 57565
Хiба хто казав менi, що ми будемо, де ми є,
133211
Нам буде чудово, вже неважливо, хто виграє.
Ми завжди маємо можливість обрати,
але, чомусь, шукаємо поради,
поводимо себе, немов бурати,
самі собі гади, власну думку ми маємо мати.
Мати казала мені - «Синку, не треба
з ранку до вечору займатися репом!».
Тато пузатий втомився питати -
«Ну коли ти будеш заробляти? А?».
Що мені робити, я вирішував лише особисто
Валізи зібрав, поїхав з міста.
Стати артистом вистачило хисту
Hesus back, як Монте-Крісто.
Скільки я падав - стільки і підіймався,
що було сили, вдачу міцьно тримав свою,
годі чекати, не впаде нічого з неба,
бути воїном - це те, що тобі треба!
Не усе одразу, дивишься, мов маєш образу,
Але я тебе не бачив нi разу.
А ми з тобою вже раптом «на ти»!
Досить спати, вже я знаю, куди йти.
Розумiй, що взяти, а що вiддати,
Вiдчувай, що є зараз, вмiй чекати.
CmНе усе одразу, браза, G7поступово.