AmТи віриш, що досі триває бій,
Що кров'ю полита сира земля,
FНавіки спинився час, коли ти впав з Emконя.
AmТи мабуть не бачив і не відчув
Мить, коли вічним сном заснув,
FВостаннє побачивши ці вільні Emнебеса.
FКрізь сни та крізь Emмрії пройде твоя Amдуша,
FПо росі Emпромайне Amсльоза.
FТвої сини та Emонуки триматимуть в Amсерцях
FПодвиг твій, Emвін і вкаже Amшлях...
AmТи віриш, та в Gсерці вже щось не Amтак:
AmНе тішить Gні поле, ані Amбайрак,
FНа дотик немає сил і встати вже Emніяк...
AmЗемля - то для Gтебе ярмо і Amгніт,
AmБо вільне життя G- то стрімкий Amполіт,
FЯк вірити можна в попіл, коли так сяє EmСвіт?
Крізь сни та крізь мрії пройде твоя душа,
Честь твоя збереже наш край.
Твої сини та онуки почують у серцях
FГолос твій, Emвін і вкаже Gшлях...
FДе вогнем Gгартувалося Amсерце.
Козача могила - то біль степів,
Колиска бентежних нестримних снів,
Їй ніч свої сльози ллє та молиться трава.
Шуліка кружляє над нею, зве:
"Прийди і зі степом з'єднай себе!
Стану в пригоді, сину, як не забув мене..."
Де вогнем гартувалося серце.
GБ'є життя через край! Am|
AmТи віриш, що досі триває бій,
Що кров'ю полита сира земля,
Fколи ти Emвпав з Amконя...