DmЯ з міст, великих Bbміст,
CБуду тут я, поки буде Gхист.
DmЦей світ – він Bbіз твоїх рис – і Cвсе.
DmСкільки сплатити, щоб це Bbпережити?
CСкільки внести і куди Gзанести?
DmЩо віддати, Bbщоби не відати Cзле.
DmБагато справ і купа Bbслів,
CКілька днів і декілька Gголів.
DmВ люди ходив, Bbбагато говорив про Cвсіх.
DmА сніг бруднів, дивився і Bbкурив,
CПопіл їв і, ніби, не Gтужив.
DmУдавав, ніби Bbвідчував Cсміх.
Приспів:
DmЇхали ми, Bbїхали, Cі будинки Gстріхами,
DmКазали, що Bbпроїхали C– і Gвсе!
DmВже ніколи не Bbповернешся
CТуди, куди Gти Dmженешся – Bbвсе!
А ти казала, що тобі уваги мало
Побут, добробут, вірила-чекала,
Те, що тримало – не витримало,
В нас люди – споруда хитка.
Під екстаз підставляю таз.
Як ви? – Нормально. – Пока.
Приспів.
Багато справ, багато слів,
Милом надсилав речитатив.
Не дійшов, а я перегорів, авжеж.
Цей міст для втікаючих із міст.
Промовчи, бо почався піст.
Цей світ – все для нього з міст,